Діти школи св. Антонія Падевського вшанували свого покровителя
Все дійство розпочалось о 19.30. О. Теодор Мота посвятив лілії, як знак чистоти і запаху Божого, які були властиві Св. Антонію з Падви, що відзначався особливою невинністю і глибоким "смакуванням" Святого Письма, пахощі якого розповсюджував скрізь. Відтак діти школи Св. Антонія під елегійну музику розпочали виставу, яка складалась з ІІІ дій.
У першій дії було представлено Св. Антонія як покровителя загублених речей. Господар що зугубив золотий перстень молився щоб святий з Падви поміг йому віднайти втрату. Загублена річ була принесена господареві вже під час молитви.
У другій дії дітки представили Св. Антонія як покровителя загублених людей. Один знатний чоловік обіцяв Антонієві що позолотить його вівтар, однак забув про це. Св. Антоній послав до нього одну дівчину яка не могла вийти заміж бо не мала приданого. Прийшовши до купця дівчина дала йому кусень аркушу на якому було записано таке: "чоловіче, дай дівчині стільки золота, скільки важить цей папір!" Купець засміявся, та коли почав важити вага не подавалась аж поки не насипав стільки золота скільки обіцяв дати на позоту вівтаря. Таким чином Антоній віднайшов дві душі для Божої слави.
В третій дії св. Антоній представлений був як тривалий опікун, який не тільки одноразово допомагає, але постійно піклується про своїх вірних. У жінки втопився малий синочок і воа прийшла перед образ св. Антонія з проханням: "оживи отрока, я принесу бідним стільки муки скільки важить синочок!" Малюк ожив! Від тоді завівся звичай у день св. Антонія у храмах Його посвячувати хліб і роздавати людям котрі складами за це складали пожертву.
Ця вистава плавно перейшла у дарування хлібців, які діти школи роздали присутнім у храмі. Усі люди дякуючи Св. Антонієві вшанували його мощі і подались до дому. Дивен Бог во святих своїх!
